-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уме́рлий уме́рла уме́рле уме́рлі
родовий уме́рлого уме́рлої уме́рлого уме́рлих
давальний уме́рлому уме́рлій уме́рлому уме́рлим
знахідний уме́рлого, уме́рлий уме́рлу уме́рле уме́рлих, уме́рлі
орудний уме́рлим уме́рлою уме́рлим уме́рлими
місцевий на/в уме́рлому, уме́рлім на/в уме́рлій на/в уме́рлому, уме́рлім на/в уме́рлих

Словник синонімів

ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ[ВМЕ́РЛИЙ], МЕ́РЛИЙрозм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬрідше,ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХзаст., книжн. (останки померлої людини). Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч, а то ще часто й густо посилав його читати псалтиря над покійниками (Панас Мирний); Треба було спалити солому, на якій лежав Ант, ставити на вогонь корчаги з м’ясом, готуватись до тризни по покійному (С. Скляренко); З боку сільського керівництва була спроба переконати Щусів, щоб вони не тримали небіжчика аж дев’ять днів, а поховали на другий, ну хай на третій день (П. Загребельний); Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався, не то вже живий (Г. Квітка-Основ’яненко); Наділи шапки товариші. Зглянулись між собою. Кладуть померлого на лафет, прив’язують вірьовками (О. Довженко); Об умерлім добре говори, а ні, то мовчи (прислів’я); Заплакали, заголосили молодиці, мов мерлого з хати виносять (Г. Хоткевич); Єремія став блідий, потім став жовтий, неначе мрець (І. Нечуй-Левицький); - Заберіть мертвяка... - залепетав Азік нервово, розгублено. - Мертвяк в камері!.. (І. Багряний); Оболонками старими, Мов мертвець очима Зеленими, позирає [церква] (Т. Шевченко); - Хай тіло твоє лежатиме непохованим і вітер хай розвіє порох проклятого сина! (В. Підмогильний); І ворон мені викопе могилу, І вихор з плачем мій засипле прах (М. Вінграновський).
ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА[ВМЕРЛА]. В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М. Стельмах); [Швець:] Коли ж я, як оглядівся, Та на дроги подивився, - На покійній невеличкі Ті, що шив я, черевички... Отаке! Уже й не хваста: Вмерла пані - та і баста! (Я. Щоголів); Хвору, власне, вже небіжчицю, негайно перевезли на операційний стіл (Ю. Смолич); - Випийте, свате, за душу небіжки... Хай буде царство небесне (М. Коцюбинський); Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати: чи Галю втішати, чи коло мертвої порядкувати? (Панас Мирний); За утвердженим в сивій давнині звичаєм тіло померлої треба було віддати вогню (Д. Міщенко). - Пор. покі́йник.

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти, помага́ти і под. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова; зовсім не (допомагати). Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але .. йому те допомогло як мертвому кадило... (В. Речмедін). як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр.. присл..).