умережений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умере́жений умере́жена умере́жене умере́жені
родовий умере́женого умере́женої умере́женого умере́жених
давальний умере́женому умере́женій умере́женому умере́женим
знахідний умере́жений, умере́женого умере́жену умере́жене умере́жені, умере́жених
орудний умере́женим умере́женою умере́женим умере́женими
місцевий на/в умере́женому, умере́женім на/в умере́женій на/в умере́женому, умере́женім на/в умере́жених