українізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний українізо́ваний українізо́вана українізо́ване українізо́вані
родовий українізо́ваного українізо́ваної українізо́ваного українізо́ваних
давальний українізо́ваному українізо́ваній українізо́ваному українізо́ваним
знахідний українізо́ваний, українізо́ваного українізо́вану українізо́ване українізо́вані, українізо́ваних
орудний українізо́ваним українізо́ваною українізо́ваним українізо́ваними
місцевий на/в українізо́ваному, українізо́ванім на/в українізо́ваній на/в українізо́ваному, українізо́ванім на/в українізо́ваних