укоєний 2 значення

-1-
дієприкметник
(учинений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́єний уко́єна уко́єне уко́єні
родовий уко́єного уко́єної уко́єного уко́єних
давальний уко́єному уко́єній уко́єному уко́єним
знахідний уко́єний, уко́єного уко́єну уко́єне уко́єні, уко́єних
орудний уко́єним уко́єною уко́єним уко́єними
місцевий на/в уко́єному, уко́єнім на/в уко́єній на/в уко́єному, уко́єнім на/в уко́єних
-2-
дієприкметник
(утамований) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́єний уко́єна уко́єне уко́єні
родовий уко́єного уко́єної уко́єного уко́єних
давальний уко́єному уко́єній уко́єному уко́єним
знахідний уко́єний, уко́єного уко́єну уко́єне уко́єні, уко́єних
орудний уко́єним уко́єною уко́єним уко́єними
місцевий на/в уко́єному, уко́єнім на/в уко́єній на/в уко́єному, уко́єнім на/в уко́єних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́єний уко́єна уко́єне уко́єні
родовий уко́єного уко́єної уко́єного уко́єних
давальний уко́єному уко́єній уко́єному уко́єним
знахідний уко́єний, уко́єного уко́єну уко́єне уко́єні, уко́єних
орудний уко́єним уко́єною уко́єним уко́єними
місцевий на/в уко́єному, уко́єнім на/в уко́єній на/в уко́єному, уко́єнім на/в уко́єних