укошуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уко́шуватися, уко́шуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уко́шуймося, уко́шуймось | |
2 особа | уко́шуйся, уко́шуйсь | уко́шуйтеся, уко́шуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уко́шуватимуся, уко́шуватимусь | уко́шуватимемося, уко́шуватимемось, уко́шуватимемся |
2 особа | уко́шуватимешся | уко́шуватиметеся, уко́шуватиметесь |
3 особа | уко́шуватиметься | уко́шуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уко́шуюся, уко́шуюсь | уко́шуємося, уко́шуємось, уко́шуємся |
2 особа | уко́шуєшся | уко́шуєтеся, уко́шуєтесь |
3 особа | уко́шується | уко́шуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уко́шуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уко́шувався, уко́шувавсь | уко́шувалися, уко́шувались |
жін. р. | уко́шувалася, уко́шувалась | |
сер. р. | уко́шувалося, уко́шувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уко́шувавшись |