укорочувати 1 значень
Словник відмінків
Інфінітив | укоро́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укоро́чуймо | |
2 особа | укоро́чуй | укоро́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укоро́чуватиму | укоро́чуватимемо, укоро́чуватимем |
2 особа | укоро́чуватимеш | укоро́чуватимете |
3 особа | укоро́чуватиме | укоро́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укоро́чую | укоро́чуємо, укоро́чуєм |
2 особа | укоро́чуєш | укоро́чуєте |
3 особа | укоро́чує | укоро́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
укоро́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | укоро́чував | укоро́чували |
жін. р. | укоро́чувала | |
сер. р. | укоро́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
укоро́чувавши |