укорочати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | укороча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укороча́ймо | |
2 особа | укороча́й | укороча́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укороча́тиму | укороча́тимемо, укороча́тимем |
2 особа | укороча́тимеш | укороча́тимете |
3 особа | укороча́тиме | укороча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укороча́ю | укороча́ємо, укороча́єм |
2 особа | укороча́єш | укороча́єте |
3 особа | укороча́є | укороча́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
укороча́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | укороча́в | укороча́ли |
жін. р. | укороча́ла | |
сер. р. | укороча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
укороча́вши |