-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укорени́тися, укорени́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа укорени́ться укореня́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укорени́вся, укорени́всь укорени́лися, укорени́лись
жін.р. укорени́лася, укорени́лась
сер.р. укорени́лося, укорени́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укорени́вшись

Словник синонімів

ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини - починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ[ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯрідше] (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ[ВКОРІ́НЮВАТИСЯ], УКОРІНЯ́ТИСЯ[ВКОРІНЯ́ТИСЯ] (укріплятися корінням у ґрунті). - Док.: прийня́тися[приня́тисярідко], прижи́тися, приживи́тися, укорени́тися[вкорени́тися]. Посадить вона дерево в садку, дерево швидко приймається і за літо вижене паростки вище хати (І. Нечуй-Левицький); Ціле літо тут вогонь, босою ногою в пісок не ступиш, і лише лоза виноградна чудом все ж приживається під Оксаниним доглядом, звідкись соки бере, розвивається (О. Гончар); Відомо, що посаджені на непридатних землях дуб з гостролистим кленом непогано приживляються (з газети); При садінні живцями добре вкорінюються лимони; апельсини і мандарини приживаються погано (з журналу); Піднімали на світ кожний листочок, щоб ріс і вкоренявся буряк (з газети).
УСТА́ЛИТИСЯ (закріпитися в певній формі), УЗВИЧА́ЇТИСЯ, ВСТАНОВИ́ТИСЯ[УСТАНОВИ́ТИСЯ], УКОРЕНИ́ТИСЯ[ВКОРЕНИ́ТИСЯ], ПРИЖИ́ТИСЯ, ПОВЕСТИ́СЯрозм. безос.;ЗАКОРЕНІ́ТИ (про щось негативне - міцно закріпитися). - Недок.: уста́люватися, узвича́юватися, встано́влюватися[устано́влюватися], встановля́тися[установля́тися], укорі́нюватися[вкорі́нюватися], укоріня́тися[вкоріня́тися], прижива́тися. Цілком усталилися на той час [XVI-XVII ст.] і епітети народнопісенних творів: коник сивенький, вороний; вода - тиха; річка - бистра (з журналу); Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Леся Українка); Співанка могла увійти до збірника, закружляти льотом по всій країні, прижитися в народі на довгі роки (І. Волошин). - Пор. 1. вести́ся.