укомплектовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | укомплекто́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укомплекто́вуймо | |
2 особа | укомплекто́вуй | укомплекто́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укомплекто́вуватиму | укомплекто́вуватимемо, укомплекто́вуватимем |
2 особа | укомплекто́вуватимеш | укомплекто́вуватимете |
3 особа | укомплекто́вуватиме | укомплекто́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укомплекто́вую | укомплекто́вуємо, укомплекто́вуєм |
2 особа | укомплекто́вуєш | укомплекто́вуєте |
3 особа | укомплекто́вує | укомплекто́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
укомплекто́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | укомплекто́вував | укомплекто́вували |
жін. р. | укомплекто́вувала | |
сер. р. | укомплекто́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
укомплекто́вувавши |