укладальник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(фахівець)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | уклада́льник | уклада́льники |
родовий | уклада́льника | уклада́льників |
давальний | уклада́льникові, уклада́льнику | уклада́льникам |
знахідний | уклада́льника | уклада́льників |
орудний | уклада́льником | уклада́льниками |
місцевий | на/в уклада́льникові, уклада́льнику | на/в уклада́льниках |
кличний | уклада́льнику | уклада́льники |
-2-
іменник чоловічого роду
(машина)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | уклада́льник | уклада́льники |
родовий | уклада́льника | уклада́льників |
давальний | уклада́льникові, уклада́льнику | уклада́льникам |
знахідний | уклада́льника | уклада́льників |
орудний | уклада́льником | уклада́льниками |
місцевий | на/в уклада́льникові, уклада́льнику | на/в уклада́льниках |
кличний | уклада́льнику | уклада́льники |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | уклада́льник | уклада́льники |
родовий | уклада́льника | уклада́льників |
давальний | уклада́льнику, уклада́льникові | уклада́льникам |
знахідний | уклада́льник | уклада́льники |
орудний | уклада́льником | уклада́льниками |
місцевий | на/в уклада́льнику | на/в уклада́льниках |
кличний | уклада́льнику* | уклада́льники* |