уквітчати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уквітча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уквітча́ймо | |
2 особа | уквітча́й | уквітча́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уквітча́ю | уквітча́ємо, уквітча́єм |
2 особа | уквітча́єш | уквітча́єте |
3 особа | уквітча́є | уквітча́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уквітча́в | уквітча́ли |
жін.р. | уквітча́ла | |
сер.р. | уквітча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
укві́тчаний | ||
Безособова форма | ||
укві́тчано | ||
Дієприслівник | ||
уквітча́вши |