укарбуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укарбува́тися, укарбува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа укарбу́ється укарбу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укарбува́вся, укарбува́всь укарбува́лися, укарбува́лись
жін.р. укарбува́лася, укарбува́лась
сер.р. укарбува́лося, укарбува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укарбува́вшись