укарбуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | укарбува́тися, укарбува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | укарбу́ється | укарбу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | укарбува́вся, укарбува́всь | укарбува́лися, укарбува́лись |
жін.р. | укарбува́лася, укарбува́лась | |
сер.р. | укарбува́лося, укарбува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
укарбува́вшись |