узвичаюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | узвича́юватися, узвича́юватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | узвича́юймося, узвича́юймось | |
2 особа | узвича́юйся, узвича́юйсь | узвича́юйтеся, узвича́юйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | узвича́юватимуся, узвича́юватимусь | узвича́юватимемося, узвича́юватимемось, узвича́юватимемся |
2 особа | узвича́юватимешся | узвича́юватиметеся, узвича́юватиметесь |
3 особа | узвича́юватиметься | узвича́юватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | узвича́ююся, узвича́ююсь | узвича́юємося, узвича́юємось, узвича́юємся |
2 особа | узвича́юєшся | узвича́юєтеся, узвича́юєтесь |
3 особа | узвича́юється | узвича́юються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
узвича́юючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | узвича́ювався, узвича́ювавсь | узвича́ювалися, узвича́ювались |
жін. р. | узвича́ювалася, узвича́ювалась | |
сер. р. | узвича́ювалося, узвича́ювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
узвича́ювавшись |