узброїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | узбро́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | узбро́ймо | |
2 особа | узбро́й | узбро́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | узбро́ю | узбро́їмо, узбро́їм |
2 особа | узбро́їш | узбро́їте |
3 особа | узбро́їть | узбро́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | узбро́їв | узбро́їли |
жін.р. | узбро́їла | |
сер.р. | узбро́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
узбро́єний | ||
Безособова форма | ||
узбро́єно | ||
Дієприслівник | ||
узбро́ївши |