-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удуши́тися, удуши́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удуші́мося, удуші́мось, удуші́мся
2 особа удуши́ся, удуши́сь удуші́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удушу́ся, удушу́сь уду́шимося, уду́шимось, уду́шимся
2 особа уду́шишся уду́шитеся, уду́шитесь
3 особа уду́шиться уду́шаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удуши́вся, удуши́всь удуши́лися, удуши́лись
жін.р. удуши́лася, удуши́лась
сер.р. удуши́лося, удуши́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удуши́вшись

Словник синонімів

I. ЗАДИХА́ТИСЯбез додатка і від чого, без чого (відчувати нестачу повітря від приступу кашлю, диму і т. ін.), ДУШИ́ТИСЯ, ЗАДУ́ШУВАТИСЯ, ДАВИ́ТИСЯперев. чим. - Док.: задихну́тися, задуши́тися, вдуши́тися[удуши́тися], подави́тися. Як душитись в продимленій теплушці чи в прокуреному вокзалі, хіба не краще пройтись по незнайомому місту (А. Головко).