удостоюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний удосто́юваний удосто́ювана удосто́юване удосто́ювані
родовий удосто́юваного удосто́юваної удосто́юваного удосто́юваних
давальний удосто́юваному удосто́юваній удосто́юваному удосто́юваним
знахідний удосто́юваний, удосто́юваного удосто́ювану удосто́юване удосто́ювані, удосто́юваних
орудний удосто́юваним удосто́юваною удосто́юваним удосто́юваними
місцевий на/в удосто́юваному, удосто́юванім на/в удосто́юваній на/в удосто́юваному, удосто́юванім на/в удосто́юваних