-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | удо́брювати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | удо́брюймо |
2 особа | удо́брюй | удо́брюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | удо́брюватиму | удо́брюватимемо, удо́брюватимем |
2 особа | удо́брюватимеш | удо́брюватимете |
3 особа | удо́брюватиме | удо́брюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | удо́брюю | удо́брюємо, удо́брюєм |
2 особа | удо́брюєш | удо́брюєте |
3 особа | удо́брює | удо́брюють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
удо́брюючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | удо́брював | удо́брювали |
жін. р. | удо́брювала |
сер. р. | удо́брювало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
удо́брюваний |
Безособова форма |
удо́брювано |
Дієприслівник |
удо́брювавши |
Словник синонімів
УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти]. Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів’я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали [студенти] їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином - цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); - Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Остап Вишня).