-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удо́брювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удо́брюймо
2 особа удо́брюй удо́брюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удо́брюватиму удо́брюватимемо, удо́брюватимем
2 особа удо́брюватимеш удо́брюватимете
3 особа удо́брюватиме удо́брюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа удо́брюю удо́брюємо, удо́брюєм
2 особа удо́брюєш удо́брюєте
3 особа удо́брює удо́брюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
удо́брюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. удо́брював удо́брювали
жін. р. удо́брювала
сер. р. удо́брювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
удо́брюваний
Безособова форма
удо́брювано
Дієприслівник
удо́брювавши

Словник синонімів

УДО́БРЮВАТИ[ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИрозм., ПІДГОДО́ВУВАТИрозм., ПІДКО́РМЛЮВАТИрозм., ДОБРИ́ТИдіал.; УГНО́ЮВАТИ[ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити[вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти[вгно́їти]. Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів’я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали [студенти] їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином - цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); - Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Остап Вишня).