удавитися 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(подавитися; повіситися)

Словник відмінків

Інфінітив удави́тися, удави́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удаві́мося, удаві́мось, удаві́мся
2 особа удави́ся, удави́сь удаві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удавлю́ся, удавлю́сь уда́вимося, уда́вимось, уда́вимся
2 особа уда́вишся уда́витеся, уда́витесь
3 особа уда́виться уда́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удави́вся, удави́всь удави́лися, удави́лись
жін.р. удави́лася, удави́лась
сер.р. удави́лося, удави́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удави́вшись

Словник синонімів

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ[ВДАВИ́ТИСЯ]розм., ЗАВІ́СИТИСЯдіал., ПОВІ́ШАТИСЯдіал. - Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватисярідко.Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється [Антей] струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); - Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ’яненко); - Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).
-2-
дієслово доконаного виду
(втиснутися)

Словник відмінків

Інфінітив удави́тися, удави́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удаві́мося, удаві́мось, удаві́мся
2 особа удави́ся, удави́сь удаві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удавлю́ся, удавлю́сь уда́вимося, уда́вимось, уда́вимся
2 особа уда́вишся уда́витеся, уда́витесь
3 особа уда́виться уда́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удави́вся, удави́всь удави́лися, удави́лись
жін.р. удави́лася, удави́лась
сер.р. удави́лося, удави́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удави́вшись

Словник синонімів

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ[ВДАВИ́ТИСЯ]розм., ЗАВІ́СИТИСЯдіал., ПОВІ́ШАТИСЯдіал. - Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватисярідко.Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється [Антей] струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); - Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ’яненко); - Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).

Словник відмінків

Інфінітив удави́тися, удави́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уда́виться уда́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удави́вся, удави́всь удави́лися, удави́лись
жін.р. удави́лася, удави́лась
сер.р. удави́лося, удави́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удави́вшись