-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уда́ваний уда́вана уда́ване уда́вані
родовий уда́ваного уда́ваної уда́ваного уда́ваних
давальний уда́ваному уда́ваній уда́ваному уда́ваним
знахідний уда́ваний, уда́ваного уда́вану уда́ване уда́вані, уда́ваних
орудний уда́ваним уда́ваною уда́ваним уда́ваними
місцевий на/в уда́ваному, уда́ванім на/в уда́ваній на/в уда́ваному, уда́ванім на/в уда́ваних

Словник синонімів

УДА́ВАНИЙ[ВДА́ВАНИЙ] (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо - такий, якого не відчувають, не мають і т. ін., але намагаються показати), РО́БЛЕНИЙ, НЕЩИ́РИЙ, НА́ГРАНИЙ, НАПУСКНИ́Й, ПОКАЗНИ́Й, ПІДРО́БЛЕНИЙ, ЗА́ВЧЕНИЙ[ЗАУ́ЧЕНИЙ], СИ́ЛУВАНИЙ, ПРИ́БРАНИЙ, УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ] рідше.Балабан слухав вихователя з удаваною увагою (С. Добровольський); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович); По його позіханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко); Ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький); Я вірив,.. що під оцією зовнішньою байдужістю, під інколи навіть показною грубістю і мовчазливістю тлів вогонь ненависті до ворога (Ю. Збанацький); Її веселість була підроблена, черства й навіть чудна (І. Нечуй-Левицький); Кореспонденти встають. Короткі кивки головами. Скупі завчені посмішки (Ю. Бедзик); І хода [отамана], і спокійна міна на обличчі - все це прибране, а про себе він теж гризеться якоюсь невідступною думою (П. Панч); Що слово точене? Чарує звук акторських реплік та уданих мук (М. Зеров). - Пор. 2. шту́чний.
ШТУ́ЧНИЙ (про поведінку, почуття, висловлювання тощо - позбавлений природності, щирості), НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, ТЕАТРАЛІЗО́ВАНИЙ, ДРАМАТИ́ЧНИЙ, АФЕКТО́ВАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, АКТО́РСЬКИЙ, ПОЗЕ́РСЬКИЙ (про вчинки, поведінку). Її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти (Ю. Шовкопляс); Завела вона [романс] ненатуральним, горловим голосом (Леся Українка); Мова її була також неприродна. Намагалася говорити голосно й поволі (Лесь Мартович); Театральний жест руки, яким заслонив ["отець"] очі, додав Нелі відваги (Ірина Вільде); Театралізованою ходою неначе вбіг, як циркач, досить молодий ще з вигляду маестро (І. Ле); [Саша:] Зайшов за мною? Шкода! [Стасенко:] Чого ж се так? Що це за драматичні тони такі? (Олена Пчілка); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський); Йому [Я. Купалі] була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Т. Масенко); В жодному слові [Масла] немає щирості, - все наносне, фальшиве (А. Хижняк); Акторський жест. - Пор. уда́ваний.