угруповувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | угрупо́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | угрупо́вуймо | |
2 особа | угрупо́вуй | угрупо́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | угрупо́вуватиму | угрупо́вуватимемо, угрупо́вуватимем |
2 особа | угрупо́вуватимеш | угрупо́вуватимете |
3 особа | угрупо́вуватиме | угрупо́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | угрупо́вую | угрупо́вуємо, угрупо́вуєм |
2 особа | угрупо́вуєш | угрупо́вуєте |
3 особа | угрупо́вує | угрупо́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
угрупо́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | угрупо́вував | угрупо́вували |
жін. р. | угрупо́вувала | |
сер. р. | угрупо́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
угрупо́вувавши |