-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив угро́битися, угро́битись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   угро́бмося, угро́бмось
2 особа угро́бся угро́бтеся, угро́бтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа угро́блюся, угро́блюсь угро́бимося, угро́бимось, угро́бимся
2 особа угро́бишся угро́битеся, угро́битесь
3 особа угро́биться угро́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. угро́бився, угро́бивсь угро́билися, угро́бились
жін.р. угро́билася, угро́билась
сер.р. угро́билося, угро́билось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
угро́бившись

Словник синонімів

ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно - в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ[ІЗГИ́НУТИрідко], ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ[ВГРО́БИТИСЯ]розм., НАКРИ́ТИСЯфам., ЗГИ́БНУТИдіал., ЗАГИ́БНУТИрідко; ПОЛЯГТИ́, ЛЯГТИ́, УПА́СТИ[ВПА́СТИ], ПА́СТИ (у бою); ВИ́ГИНУТИ (про всіх або багатьох). - Недок.: ги́нути, загиба́ти, погиба́ти, пропада́ти, накрива́тися, згиба́ти, ги́бнути, ляга́ти, па́дати, вигиба́ти. Загинув у бою командир їхнього загону.., авони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар); Краще згинути на полі, Ніж конати у неволі (дума); Так загинь же, дух фашистської орди, Ізгинь і не плямуй людини совість (П. Тичина); Не знаю, як я опинивсь у холодній.. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ’яненко); - Молю Бога, коли буде хлоп’ятко, то щоб на його [панича] було схоже. Не дасть же він занапаститись своїй дитині?.. (Панас Мирний); Ми як форсували Дунай взимку по тонкій кризі, то доводилось за руки братися.. А якби поодинці рушили, ..то багато хто з нас накрився б... (О. Гончар); Загиб [Михайло] через утрату крові (О. Кобилянська); Часто мені сняться бої, де полягли друзі мої (Д. Луценко); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський). - Пор. уме́рти.