угощуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уго́щуваний уго́щувана уго́щуване уго́щувані
родовий уго́щуваного уго́щуваної уго́щуваного уго́щуваних
давальний уго́щуваному уго́щуваній уго́щуваному уго́щуваним
знахідний уго́щуваний, уго́щуваного уго́щувану уго́щуване уго́щувані, уго́щуваних
орудний уго́щуваним уго́щуваною уго́щуваним уго́щуваними
місцевий на/в уго́щуваному, уго́щуванім на/в уго́щуваній на/в уго́щуваному, уго́щуванім на/в уго́щуваних