-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уві́рчуймо
2 особа уві́рчуй уві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уві́рчуватиму уві́рчуватимемо, уві́рчуватимем
2 особа уві́рчуватимеш уві́рчуватимете
3 особа уві́рчуватиме уві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уві́рчую уві́рчуємо, уві́рчуєм
2 особа уві́рчуєш уві́рчуєте
3 особа уві́рчує уві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уві́рчував уві́рчували
жін. р. уві́рчувала
сер. р. уві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уві́рчувавши

Словник синонімів

ВКРУ́ЧУВАТИ[УКРУ́ЧУВАТИ] (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ[УВЕРТА́ТИ], ВВІ́РЧУВАТИ[УВІ́РЧУВАТИ], ВГВИ́НЧУВАТИ[УГВИ́НЧУВАТИ]. - Док.: вкрути́ти[укрути́ти], вверну́ти[уверну́ти], вверті́ти[уверті́ти], вгвинти́ти[угвинти́ти]. Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім [Тимофій] бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).