увільнятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | увільня́тися, увільня́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | увільня́ймося, увільня́ймось | |
2 особа | увільня́йся, увільня́йсь | увільня́йтеся, увільня́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | увільня́тимуся, увільня́тимусь | увільня́тимемося, увільня́тимемось, увільня́тимемся |
2 особа | увільня́тимешся | увільня́тиметеся, увільня́тиметесь |
3 особа | увільня́тиметься | увільня́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | увільня́юся, увільня́юсь | увільня́ємося, увільня́ємось, увільня́ємся |
2 особа | увільня́єшся | увільня́єтеся, увільня́єтесь |
3 особа | увільня́ється | увільня́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
увільня́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | увільня́вся, увільня́всь | увільня́лися, увільня́лись |
жін. р. | увільня́лася, увільня́лась | |
сер. р. | увільня́лося, увільня́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
увільня́вшись |