увязнюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ув’я́знюваний ув’я́знювана ув’я́знюване ув’я́знювані
родовий ув’я́знюваного ув’я́знюваної ув’я́знюваного ув’я́знюваних
давальний ув’я́знюваному ув’я́знюваній ув’я́знюваному ув’я́знюваним
знахідний ув’я́знюваний, ув’я́знюваного ув’я́знювану ув’я́знюване ув’я́знювані, ув’я́знюваних
орудний ув’я́знюваним ув’я́знюваною ув’я́знюваним ув’я́знюваними
місцевий на/в ув’я́знюваному, ув’я́знюванім на/в ув’я́знюваній на/в ув’я́знюваному, ув’я́знюванім на/в ув’я́знюваних