увязливий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ув’я́зливий ув’я́злива ув’я́зливе ув’я́зливі
родовий ув’я́зливого ув’я́зливої ув’я́зливого ув’я́зливих
давальний ув’я́зливому ув’я́зливій ув’я́зливому ув’я́зливим
знахідний ув’я́зливий, ув’я́зливого ув’я́зливу ув’я́зливе ув’я́зливі, ув’я́зливих
орудний ув’я́зливим ув’я́зливою ув’я́зливим ув’я́зливими
місцевий на/в ув’я́зливому, ув’я́зливім на/в ув’я́зливій на/в ув’я́зливому, ув’я́зливім на/в ув’я́зливих