-1-
дієслово доконаного виду
(вплести)

Словник відмінків

Інфінітив ув’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’яжі́мо, ув’яжі́м
2 особа ув’яжи́ ув’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’яжу́ ув’я́жемо, ув’я́жем
2 особа ув’я́жеш ув’я́жете
3 особа ув’я́же ув’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ув’яза́в ув’яза́ли
жін.р. ув’яза́ла
сер.р. ув’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ув’я́заний
Безособова форма
ув’я́зано
Дієприслівник
ув’яза́вши

Словник синонімів

ВПЛІТА́ТИ[УПЛІТА́ТИ] (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ’Я́ЗУВАТИ[УВ’Я́ЗУВАТИ]. - Док.: вплести́[уплести́], заплести́, вв’яза́ти[ув’яза́ти]. Перестала [Мір’єм] вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).
-2-
дієслово доконаного виду
(щільно обв’язати, прив’язати)

Словник відмінків

Інфінітив ув’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’яжі́мо, ув’яжі́м
2 особа ув’яжи́ ув’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’яжу́ ув’я́жемо, ув’я́жем
2 особа ув’я́жеш ув’я́жете
3 особа ув’я́же ув’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ув’яза́в ув’яза́ли
жін.р. ув’яза́ла
сер.р. ув’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ув’я́заний
Безособова форма
ув’я́зано
Дієприслівник
ув’яза́вши

Словник синонімів

ВПЛІТА́ТИ[УПЛІТА́ТИ] (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ’Я́ЗУВАТИ[УВ’Я́ЗУВАТИ]. - Док.: вплести́[уплести́], заплести́, вв’яза́ти[ув’яза́ти]. Перестала [Мір’єм] вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).

Словник відмінків

Інфінітив ув’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’яжі́мо, ув’яжі́м
2 особа ув’яжи́ ув’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’яжу́ ув’я́жемо, ув’я́жем
2 особа ув’я́жеш ув’я́жете
3 особа ув’я́же ув’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ув’яза́в ув’яза́ли
жін.р. ув’яза́ла
сер.р. ув’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ув’я́заний
Безособова форма
ув’я́зано
Дієприслівник
ув’яза́вши

Словник синонімів

ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.