увильнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | увильну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | увильні́мо, увильні́м | |
2 особа | увильни́ | увильні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | увильну́ | увильнемо́, увильне́м |
2 особа | увильне́ш | увильнете́ |
3 особа | увильне́ | увильну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | увильну́в | увильну́ли |
жін.р. | увильну́ла | |
сер.р. | увильну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
увильну́вши |