уверстуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уве́рстуватися, уве́рстуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уве́рстуватиметься уве́рстуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уве́рстується уве́рстуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уве́рстуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уве́рстувався, уве́рстувавсь уве́рстувалися, уве́рстувались
жін. р. уве́рстувалася, уве́рстувалась
сер. р. уве́рстувалося, уве́рстувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уве́рстувавшись