уверстувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уве́рстувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уве́рстуймо
2 особа уве́рстуй уве́рстуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уве́рстуватиму уве́рстуватимемо, уве́рстуватимем
2 особа уве́рстуватимеш уве́рстуватимете
3 особа уве́рстуватиме уве́рстуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уве́рстую уве́рстуємо, уве́рстуєм
2 особа уве́рстуєш уве́рстуєте
3 особа уве́рстує уве́рстують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уве́рстуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уве́рстував уве́рстували
жін. р. уве́рстувала
сер. р. уве́рстувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уве́рстувавши