уверстувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уве́рстувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уве́рстуймо | |
2 особа | уве́рстуй | уве́рстуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уве́рстуватиму | уве́рстуватимемо, уве́рстуватимем |
2 особа | уве́рстуватимеш | уве́рстуватимете |
3 особа | уве́рстуватиме | уве́рстуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уве́рстую | уве́рстуємо, уве́рстуєм |
2 особа | уве́рстуєш | уве́рстуєте |
3 особа | уве́рстує | уве́рстують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уве́рстуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уве́рстував | уве́рстували |
жін. р. | уве́рстувала | |
сер. р. | уве́рстувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уве́рстувавши |