увередити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | увере́ди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | увереді́мо, увереді́м, увере́дьмо | |
2 особа | увереди́, увере́дь | увереді́ть, увере́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | увере́джу́ | увере́димо, увере́дим |
2 особа | увере́диш | увере́дите |
3 особа | увере́дить | увере́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | увере́ди́в | увере́ди́ли |
жін.р. | увере́ди́ла | |
сер.р. | увере́ди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
увере́ди́вши |