-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив увере́ди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увереді́мо, увереді́м, увере́дьмо
2 особа увереди́, увере́дь увереді́ть, увере́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увере́джу́ увере́димо, увере́дим
2 особа увере́диш увере́дите
3 особа увере́дить увере́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увере́ди́в увере́ди́ли
жін.р. увере́ди́ла
сер.р. увере́ди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
увере́ди́вши

Словник синонімів

НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров’ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИрозм.,УВЕРЕ́ДИ́ТИрозм. рідше. - Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. - Та він же вкінець надірве своє здоров’я! (Г. Хоткевич); - Куди йому косити? Підірвав здоров’я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров’я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).