-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ува́люватися, ува́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ува́люймося, ува́люймось
2 особа ува́люйся, ува́люйсь ува́люйтеся, ува́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ува́люватимуся, ува́люватимусь ува́люватимемося, ува́люватимемось, ува́люватимемся
2 особа ува́люватимешся ува́люватиметеся, ува́люватиметесь
3 особа ува́люватиметься ува́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ува́лююся, ува́лююсь ува́люємося, ува́люємось, ува́люємся
2 особа ува́люєшся ува́люєтеся, ува́люєтесь
3 особа ува́люється ува́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ува́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ува́лювався, ува́лювавсь ува́лювалися, ува́лювались
жін. р. ува́лювалася, ува́лювалась
сер. р. ува́лювалося, ува́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ува́лювавшись

Словник синонімів

ВХО́ДИТИ[УХО́ДИТИ], ВВІХО́ДИТИ[УВІХО́ДИТИ] (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ[УСТУПА́ТИ], ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИрозм.,ЗАСТУПА́ТИрозм.; ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ] (плавно, повільно); ВВА́ЛЮВАТИСЯ[УВА́ЛЮВАТИСЯ], ВВА́ЛЮВАТИрозм. (важкою ходою, незграбно); ВДИРА́ТИСЯ[УДИРА́ТИСЯ], ВРИВА́ТИСЯ[УРИВА́ТИСЯ] (швидко, з шумом або силоміць); ПРОСО́ВУВАТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ, ВПИХА́ТИСЯ[УПИХА́ТИСЯ]розм. (протискуючись між кимсь). - Док.: ввійти́[увійти́], зайти́, вступи́ти[уступи́ти], переступи́ти порі́г, ступи́ти, заступи́ти, впливти́[упливти́], ввали́тися[ували́тися], ввали́ти, вде́ртися[уде́ртися], урва́тися, ввірва́тися[увірва́тися], вти́ритися[ути́ритися]фам.просу́нутися, впхну́тися[увіпхну́тися][упхну́тися], впха́тися[увіпха́тися][упха́тися]. Погиба входить до майстерні (М. Стельмах); Увіходжу в сіни - справді чутно бучу.. Уходжу в хату.. Буча зразу стихла (Панас Мирний); Чаювати Купріян любив сам у своєму кабінеті, куди не мав права ніхто заходити (Григорій Тютюнник); Одкриваються сіни й видко, як у них вступає знадвору Публій (Леся Українка); Уступаю у другу світлицю - за столом сидить молодиця (Марко Вовчок); Бояри, городські старці, мужі ліпші й нарочиті, статечно впливали в церкву (П. Загребельний); Ось і лізе Черевань, сопучи, через поріг. Уваливсь у хату (П. Куліш); Крізь раптом відчинені двері до кімнати вдерлося четверо людей (О. Досвітній); До спальні вривається заплаканий Ігор (В. Кучер); У двері просовується якась дивовижна фігура (Г. Хоткевич).
ЗАПАДА́ТИ (заглиблюватися, вдаватися всередину - про очі, щоки, боки і т. ін.), ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ], ВВА́ЛЮВАТИСЯ[УВА́ЛЮВАТИСЯ], ЗАПАДА́ТИСЯ. - Док.: запа́сти, впа́сти[упа́сти], ввали́тися[ували́тися], запа́стися. Щодень глибше западали материні очі (Ю. Мушкетик); Була ще вона з себе дуже хороша, хоч як змарніла, і очі впали (Марко Вовчок); І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці (М. Стельмах); Од болісті вона зовсім звелась: щоки, рот та очі її запались, а ніс, підборіддя та чоло стирчали жовті (Грицько Григоренко).