убиратися 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(одягатися)

Словник відмінків

Інфінітив убира́тися, убира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убира́ймося, убира́ймось
2 особа убира́йся, убира́йсь убира́йтеся, убира́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убира́тимуся, убира́тимусь убира́тимемося, убира́тимемось, убира́тимемся
2 особа убира́тимешся убира́тиметеся, убира́тиметесь
3 особа убира́тиметься убира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа убира́юся, убира́юсь убира́ємося, убира́ємось, убира́ємся
2 особа убира́єшся убира́єтеся, убира́єтесь
3 особа убира́ється убира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
убира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. убира́вся, убира́всь убира́лися, убира́лись
жін. р. убира́лася, убира́лась
сер. р. убира́лося, убира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убира́вшись

Словник синонімів

ОДЯГА́ТИСЯу що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ[ВБИРА́ТИСЯ], ВДЯГА́ТИСЯ[УДЯГА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯрозм.,ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИСЯрозм.,РЯДИ́ТИСЯірон.,ОБЛАЧА́ТИСЯзаст.; НАРЯДЖА́ТИСЯ (в гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИСЯрозм.;ВИРЯДЖА́ТИСЯ, РОЗРЯДЖА́ТИСЯрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм.,РОЗЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИСЯрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИСЯ (гарно й охайно). - Док.: одягти́ся[одягну́тися], убра́тися[вбра́тися], вдягтися[удягтися], вдягнутися[удягнутися], оді́тися, оді́ти, зодягти́ся[зодягну́тися], облачи́тися, наряди́тися, обряди́тися, ви́рядитися, розряди́тися, ви́чепуритися, розчепури́тися, ви́франтитися, прифранти́тися, прихаху́литисядіал.приодягти́ся[приодягну́тися], прибра́тися. Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, - Завтра, завтра похід буде (пісня); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав [Дмитро] одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім’ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник); Платон Зубов зустрів військового суддю люб’язно, хоч і не потрудився облачитися як слід (С. Добровольський); І наряджається, і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти вирядилась, як на май чи на Великодню неділю? - запитав (Є. Гуцало); - Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник); Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); Аж ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав - він на весілля прибравсь (П. Куліш). - Пор. 1. надяга́ти.

Словник фразеологізмів

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Василь Кирилович, убираючись в тогу щирого, відданого друга, на ділі завжди залишався скнарою і лицеміром (З журналу); Його [поета] спроба одягнутися в тогу древнього мудреця викликала подив і глузування (З газети).

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар.— Мандрівочка — рідна тіточка…— А ти ось що лучче [краще] скажи: куди втікати? ..Із дранки та вберешся в перепиранку… (Марко Вовчок).

-2-
дієслово недоконаного виду
(забиратися геть; забиратися куди-небудь) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив убира́тися, убира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убира́ймося, убира́ймось
2 особа убира́йся, убира́йсь убира́йтеся, убира́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убира́тимуся, убира́тимусь убира́тимемося, убира́тимемось, убира́тимемся
2 особа убира́тимешся убира́тиметеся, убира́тиметесь
3 особа убира́тиметься убира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа убира́юся, убира́юсь убира́ємося, убира́ємось, убира́ємся
2 особа убира́єшся убира́єтеся, убира́єтесь
3 особа убира́ється убира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
убира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. убира́вся, убира́всь убира́лися, убира́лись
жін. р. убира́лася, убира́лась
сер. р. убира́лося, убира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убира́вшись

Словник синонімів

ОДЯГА́ТИСЯу що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ[ВБИРА́ТИСЯ], ВДЯГА́ТИСЯ[УДЯГА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯрозм.,ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИСЯрозм.,РЯДИ́ТИСЯірон.,ОБЛАЧА́ТИСЯзаст.; НАРЯДЖА́ТИСЯ (в гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИСЯрозм.;ВИРЯДЖА́ТИСЯ, РОЗРЯДЖА́ТИСЯрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм.,РОЗЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИСЯрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИСЯ (гарно й охайно). - Док.: одягти́ся[одягну́тися], убра́тися[вбра́тися], вдягтися[удягтися], вдягнутися[удягнутися], оді́тися, оді́ти, зодягти́ся[зодягну́тися], облачи́тися, наряди́тися, обряди́тися, ви́рядитися, розряди́тися, ви́чепуритися, розчепури́тися, ви́франтитися, прифранти́тися, прихаху́литисядіал.приодягти́ся[приодягну́тися], прибра́тися. Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, - Завтра, завтра похід буде (пісня); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав [Дмитро] одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім’ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник); Платон Зубов зустрів військового суддю люб’язно, хоч і не потрудився облачитися як слід (С. Добровольський); І наряджається, і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти вирядилась, як на май чи на Великодню неділю? - запитав (Є. Гуцало); - Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник); Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); Аж ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав - він на весілля прибравсь (П. Куліш). - Пор. 1. надяга́ти.

Словник фразеологізмів

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Василь Кирилович, убираючись в тогу щирого, відданого друга, на ділі завжди залишався скнарою і лицеміром (З журналу); Його [поета] спроба одягнутися в тогу древнього мудреця викликала подив і глузування (З газети).

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар.— Мандрівочка — рідна тіточка…— А ти ось що лучче [краще] скажи: куди втікати? ..Із дранки та вберешся в перепиранку… (Марко Вовчок).

Словник відмінків

Інфінітив убира́тися, убира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убира́ймося, убира́ймось
2 особа убира́йся, убира́йсь убира́йтеся, убира́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убира́тимуся, убира́тимусь убира́тимемося, убира́тимемось, убира́тимемся
2 особа убира́тимешся убира́тиметеся, убира́тиметесь
3 особа убира́тиметься убира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа убира́юся, убира́юсь убира́ємося, убира́ємось, убира́ємся
2 особа убира́єшся убира́єтеся, убира́єтесь
3 особа убира́ється убира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
убира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. убира́вся, убира́всь убира́лися, убира́лись
жін. р. убира́лася, убира́лась
сер. р. убира́лося, убира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убира́вшись