-1-
дієслово доконаного виду
(заспокоїти) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив убезпе́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убезпе́чмо
2 особа убезпе́ч убезпе́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убезпе́чу убезпе́чимо, убезпе́чим
2 особа убезпе́чиш убезпе́чите
3 особа убезпе́чить убезпе́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убезпе́чив убезпе́чили
жін.р. убезпе́чила
сер.р. убезпе́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
убезпе́чений
Безособова форма
убезпе́чено
Дієприслівник
убезпе́чивши

Словник синонімів

ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИкого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИкому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИкому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ]чим, рідко;ПОКРИВА́ТИ (давати в потрібній кількості). - Док.: забезпе́чити, поста́чити, доста́чити, убезпе́чити[вбезпе́чити], покри́ти. - Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч (Григорій Тютюнник); Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (О. Гончар); Сподівався [Антін Андрійович], що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі (С. Добровольський); Підраховано, що, використовуючи парафіни нафти, можна цілком покрити дефіцит білка на всій нашій планеті (з журналу).
-2-
дієслово доконаного виду
(захистити)

Словник відмінків

Інфінітив убезпе́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убезпе́чмо
2 особа убезпе́ч убезпе́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убезпе́чу убезпе́чимо, убезпе́чим
2 особа убезпе́чиш убезпе́чите
3 особа убезпе́чить убезпе́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убезпе́чив убезпе́чили
жін.р. убезпе́чила
сер.р. убезпе́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
убезпе́чений
Безособова форма
убезпе́чено
Дієприслівник
убезпе́чивши

Словник синонімів

ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИкого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИкому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИкому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ]чим, рідко;ПОКРИВА́ТИ (давати в потрібній кількості). - Док.: забезпе́чити, поста́чити, доста́чити, убезпе́чити[вбезпе́чити], покри́ти. - Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч (Григорій Тютюнник); Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (О. Гончар); Сподівався [Антін Андрійович], що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі (С. Добровольський); Підраховано, що, використовуючи парафіни нафти, можна цілком покрити дефіцит білка на всій нашій планеті (з журналу).

Словник відмінків

Інфінітив убезпе́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убезпе́чмо
2 особа убезпе́ч убезпе́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убезпе́чу убезпе́чимо, убезпе́чим
2 особа убезпе́чиш убезпе́чите
3 особа убезпе́чить убезпе́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убезпе́чив убезпе́чили
жін.р. убезпе́чила
сер.р. убезпе́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
убезпе́чений
Безособова форма
убезпе́чено
Дієприслівник
убезпе́чивши

Словник синонімів

ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.
ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], СТОРОЖУВА́ТИрозм.,ХОРОНИ́ТИрозм.,СОКОТИ́ТИдіал. - Док.: охорони́ти, устерегти́[встерегти́], убезпе́чити[вбезпе́чити]. Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (М. Стельмах); - Доглядатиму, стерегтиму, оберігатиму тепер той лісок і вдень, і вночі (Л. Яновська); Козаки висилали од себе в степи пікети і розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Ми лавою залізною Вартуєм рідний край (Т. Масенко); Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (М. Чабанівський); - Ідіть собі... Я вже тут.. сторожитиму село (Ю. Збанацький); Козацький одяг, добра шабля і слава цілком убезпечили його від усяких несподіванок (Я. Качура); - Я старий уже... Піввіку я сторожував Кзил-Су і злився з нею, розумію її гомін (І. Ле); - Пресвятая Богородице, хорони нас! - стара Текля хрестилася дрібно (Ю. Смолич); В мене такі двері тесовії, що легенько ходять, В мене такі сусідочки, що мене сокотять (коломийка). - Пор. 1. захища́ти.