-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тісни́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | тісні́мо, тісні́м |
2 особа | тісни́ | тісні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | тісни́тиму | тісни́тимемо, тісни́тимем |
2 особа | тісни́тимеш | тісни́тимете |
3 особа | тісни́тиме | тісни́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | тісню́ | тіснимо́, тісни́м |
2 особа | тісни́ш | тісните́ |
3 особа | тісни́ть | тісня́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
тіснячи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | тісни́в | тісни́ли |
жін. р. | тісни́ла |
сер. р. | тісни́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
тісни́вши |
Словник синонімів
ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків), ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ рідше, ЖА́ТИ розм., ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ТІСНИ́ТИ розм. рідше. - Док.: пригноби́ти, пригніти́ти, ути́снути, придуши́ти, придави́ти, прикрути́ти. Нам сталий мир з народами тримати, і щоб ніхто нікого не гнобив! (П. Тичина); Богдан.. жалівся на польських панів, що вони пригноблюють козаків, пооднімали в їх землі, луги, сіножаті (І. Нечуй-Левицький); Нащо, люди, лан орать Для панів, що вас гнітять? (В. Мисик); Бідний робітник, що зазнав змалечку нужду та горе, що бачив, як сильні пригнічують слабших, багаті - бідних і скрізь панує неправда, дививсь на світ, як на загадку (М. Коцюбинський); - Хіба не багатії вас утискають? Хіба не вони тягнуть вас на суди? Хіба не вони зневажають ваше добре ім’я..? (П. Куліш); - Ви бачите, як нас душать, - сказала мати. - Тисячу карбованців податку! (В. Підмогильний); - Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі (І. Франко); - Вражий дід.. хотів так придавити у Батурині старшину, щоб і не писнула (П. Куліш); Жалілася [Мотря] на увесь мир - на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); - І почало старшинське панство прикручувати бідний народ (Ф. Бурлака); - Панові, звісно, така річ не полюбилася. Почав нас тіснити, почав давити, - нема життя нашому братові (Панас Мирний). - Пор. експлуатува́ти.
ТІСНИ́ТИ кого, що і без додатка (примушувати відходити, відступати тощо), ВІДТІСНЯ́ТИ, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ [НАТИ́СКУВАТИ], НАСІДА́ТИ на кого-що і без додатка, НАЛЯГА́ТИ на кого-що і без додатка, ГЛОТИ́ТИ діал.; ПОТИ́СКУВАТИ [ПОТИСКА́ТИ] розм., НАПИРА́ТИ на кого-що, розм., ПРИТИСКА́ТИ [ПРИТИ́СКУВАТИ] розм. (на ворога, супротивника). - Док.: потісни́ти, відтісни́ти, нати́снути, насі́сти, налягти́, поти́снути, напе́рти, прити́снути. Яничари вихопилися з рову й кинулись на козаків, що дерлись по схилу кавальєра, й почали тіснити чорноморців (С. Добровольський); Крізь вируючий натовп Оля пробивалася до каруселі. Її штовхали, відтісняли (Л. Юхвід); Німець натискає, набили його там, а він лізе, лізе... (Ю. Бедзик); Бійці не знали страху, насідали на ворога (І. Цюпа); Ось уже пішли до бою з вилами, сокирами, а ворог - стіною-муром налягає (Г. Косинка); - Чого ви так глотите? Почекайте трошки (Словник Б. Грінченка); Виступили з-за лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра напирає (Т. Шевченко); Ломлять донці збиту з поля шляхту, до річки притискують... (Я. Качура).
ТИ́СНУТИ (перев. неприємно діяти на органи людини - на груди, голову, мозок тощо), СТИСКА́ТИ [СТИ́СКУВАТИ], ТІСНИ́ТИ, ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ПІДПИРА́ТИ, КЛЕНИ́ТИ діал. - Док.: сти́снути, стісни́ти, здуши́ти, здави́ти, придави́ти, підпе́рти. Журна думка тисла груди (П. Грабовський); Жаль тиснув серце (П. Кочура); Антонове серце стискала злість (С. Чорнобривець); Чом так тяжко люте горе Груди стискує мені? (О. Олесь); Знайоме хвилювання тіснило йому груди (Ю. Смолич); Щось душило її, стискало серце (Г. Хоткевич); Жаль та досада давить одурене материне серце.. (Панас Мирний); Кузнєцов відчув, як у нього защипало в очах і горло здавили спазми (А. Головко); Салимонію Пилипівну Дилду.. брало отут - під грудьми: - Підкочується, підкочується під груди, а потім як придавить - ґвалт! (Остап Вишня); [Недоросток:] Що ж у вас болить? [Пріська:] Ох, під груди підпирає, мов колом... (С. Васильченко); А тут ще у грудях кленить, голову палить... (А. Тесленко).