-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тісни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тісні́мо, тісні́м
2 особа тісни́ тісні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тісни́тиму тісни́тимемо, тісни́тимем
2 особа тісни́тимеш тісни́тимете
3 особа тісни́тиме тісни́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тісню́ тіснимо́, тісни́м
2 особа тісни́ш тісните́
3 особа тісни́ть тісня́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тіснячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тісни́в тісни́ли
жін. р. тісни́ла
сер. р. тісни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тісни́вши

Словник синонімів

ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків),ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИрідше,УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИрідше,ЖА́ТИрозм.,ПРИКРУ́ЧУВАТИрозм.,ТІСНИ́ТИрозм. рідше. - Док.: пригноби́ти, пригніти́ти, ути́снути, придуши́ти, придави́ти, прикрути́ти. Нам сталий мир з народами тримати, і щоб ніхто нікого не гнобив! (П. Тичина); Богдан.. жалівся на польських панів, що вони пригноблюють козаків, пооднімали в їх землі, луги, сіножаті (І. Нечуй-Левицький); Нащо, люди, лан орать Для панів, що вас гнітять? (В. Мисик); Бідний робітник, що зазнав змалечку нужду та горе, що бачив, як сильні пригнічують слабших, багаті - бідних і скрізь панує неправда, дививсь на світ, як на загадку (М. Коцюбинський); - Хіба не багатії вас утискають? Хіба не вони тягнуть вас на суди? Хіба не вони зневажають ваше добре ім’я..? (П. Куліш); - Ви бачите, як нас душать, - сказала мати. - Тисячу карбованців податку! (В. Підмогильний); - Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі (І. Франко); - Вражий дід.. хотів так придавити у Батурині старшину, щоб і не писнула (П. Куліш); Жалілася [Мотря] на увесь мир - на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); - І почало старшинське панство прикручувати бідний народ (Ф. Бурлака); - Панові, звісно, така річ не полюбилася. Почав нас тіснити, почав давити, - нема життя нашому братові (Панас Мирний). - Пор. експлуатува́ти.
ТІСНИ́ТИкого, що і без додатка (примушувати відходити, відступати тощо), ВІДТІСНЯ́ТИ, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ], НАСІДА́ТИна кого-що і без додатка, НАЛЯГА́ТИна кого-що і без додатка, ГЛОТИ́ТИдіал.; ПОТИ́СКУВАТИ[ПОТИСКА́ТИ]розм., НАПИРА́ТИна кого-що, розм., ПРИТИСКА́ТИ[ПРИТИ́СКУВАТИ] розм. (на ворога, супротивника). - Док.: потісни́ти, відтісни́ти, нати́снути, насі́сти, налягти́, поти́снути, напе́рти, прити́снути. Яничари вихопилися з рову й кинулись на козаків, що дерлись по схилу кавальєра, й почали тіснити чорноморців (С. Добровольський); Крізь вируючий натовп Оля пробивалася до каруселі. Її штовхали, відтісняли (Л. Юхвід); Німець натискає, набили його там, а він лізе, лізе... (Ю. Бедзик); Бійці не знали страху, насідали на ворога (І. Цюпа); Ось уже пішли до бою з вилами, сокирами, а ворог - стіною-муром налягає (Г. Косинка); - Чого ви так глотите? Почекайте трошки (Словник Б. Грінченка); Виступили з-за лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра напирає (Т. Шевченко); Ломлять донці збиту з поля шляхту, до річки притискують... (Я. Качура).
ТИ́СНУТИ (перев. неприємно діяти на органи людини - на груди, голову, мозок тощо), СТИСКА́ТИ[СТИ́СКУВАТИ], ТІСНИ́ТИ, ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ПІДПИРА́ТИ, КЛЕНИ́ТИдіал. - Док.: сти́снути, стісни́ти, здуши́ти, здави́ти, придави́ти, підпе́рти. Журна думка тисла груди (П. Грабовський); Жаль тиснув серце (П. Кочура); Антонове серце стискала злість (С. Чорнобривець); Чом так тяжко люте горе Груди стискує мені? (О. Олесь); Знайоме хвилювання тіснило йому груди (Ю. Смолич); Щось душило її, стискало серце (Г. Хоткевич); Жаль та досада давить одурене материне серце.. (Панас Мирний); Кузнєцов відчув, як у нього защипало в очах і горло здавили спазми (А. Головко); Салимонію Пилипівну Дилду.. брало отут - під грудьми: - Підкочується, підкочується під груди, а потім як придавить - ґвалт! (Остап Вишня); [Недоросток:] Що ж у вас болить? [Пріська:] Ох, під груди підпирає, мов колом... (С. Васильченко); А тут ще у грудях кленить, голову палить... (А. Тесленко).