-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тихо́ня тихо́ні
родовий тихо́ні тихо́нь
давальний тихо́ні тихо́ням
знахідний тихо́ню тихо́нь
орудний тихо́нею тихо́нями
місцевий на/у тихо́ні на/у тихо́нях
кличний тихо́не тихо́ні

Словник синонімів

ТИШКО́розм. (тиха, сумирна людина), ТИХО́НЯрозм., ПОТИХО́НЯрозм.- Ой, який же він у вас тишко! - засміявся Щербина з опецькуватого хлоп’яти(Д. Бедзик); [Микита:] Розумний парубок!.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь (М. Кропивницький); В потихонях чорт сидить (прислів’я).