титулуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив титулува́тися, титулува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   титулу́ймося, титулу́ймось
2 особа титулу́йся, титулу́йсь титулу́йтеся, титулу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа титулува́тимуся, титулува́тимусь титулува́тимемося, титулува́тимемось, титулува́тимемся
2 особа титулува́тимешся титулува́тиметеся, титулува́тиметесь
3 особа титулува́тиметься титулува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа титулу́юся, титулу́юсь титулу́ємося, титулу́ємось, титулу́ємся
2 особа титулу́єшся титулу́єтеся, титулу́єтесь
3 особа титулу́ється титулу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
титулу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. титулува́вся, титулува́всь титулува́лися, титулува́лись
жін. р. титулува́лася, титулува́лась
сер. р. титулува́лося, титулува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
титулува́вшись