-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тетері́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | тетері́ймо |
2 особа | тетері́й | тетері́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | тетері́тиму | тетері́тимемо, тетері́тимем |
2 особа | тетері́тимеш | тетері́тимете |
3 особа | тетері́тиме | тетері́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | тетері́ю | тетері́ємо, тетері́єм |
2 особа | тетері́єш | тетері́єте |
3 особа | тетері́є | тетері́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
тетері́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | тетері́в | тетері́ли |
жін. р. | тетері́ла |
сер. р. | тетері́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
тетері́вши |
Словник синонімів
РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал., ОТЕТЕНІ́ТИ діал., ОБАРАНІ́ТИ діал. - Недок.: розгу́блюватися, губи́тися, пантели́читися, теря́тися, во́мпити [вонпити], торопі́ти, тетері́ти. Той, хто в горах не розгубиться, не розгубиться ніде! (Ю. Шовкопляс); [Роман:] Та вже як чоловік спантеличиться, то помилка за помилку так і чіпляються!.. (М. Кропивницький); Пригнічені стерялися, обараніли (К. Гордієнко); Йон звомпив під поглядом жінки, якої він боявся (М. Коцюбинський); Побачивши Давида, дівчина оторопіла (М. Стельмах); Двері відчинила Аспазія. Глянула на струнку даму, одягнуту ніби й просто, але й до смаку, і сторопіла (П. Панч); У першу хвилину, коли тільки мигнула страшна догадка, що трапилося, - Юхим отетерів (І. Ле); Миня зробив страшні очі, кинув уперед руку з вистромленим, як револьвер, вказівним пальцем і сказав: - Пу! - Дем’ян стетерів (Л. Первомайський); А тут біжить Марійка. Побачила возик, а на ньому Лаврика, півника, торбинку, клуночки - й отетеніла (І. Вирган). - Пор. збенте́житися, соро́митися.