-1-
дієслово недоконаного виду
(утрачати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив теря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   теря́ймо
2 особа теря́й теря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа теря́тиму теря́тимемо, теря́тимем
2 особа теря́тимеш теря́тимете
3 особа теря́тиме теря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа теря́ю теря́ємо, теря́єм
2 особа теря́єш теря́єте
3 особа теря́є теря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
теря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. теря́в теря́ли
жін. р. теря́ла
сер. р. теря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
теря́вши

Словник синонімів

УТРА́ТИТИ[ВТРА́ТИТИ] (залишитися без когось, чогось), ПОЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИСЯ, ЛИШИ́ТИСЯ, СТРА́ТИТИ, ЗГУБИ́ТИ, СТЕРЯ́ТИрозм., УТЕРЯ́ТИрозм.,ЗАТРА́ТИТИдіал.;ПРОГА́ЯТИ, ПРОҐА́ВИТИрозм. (внаслідок спізнення, неуважності тощо). - Недок.: утрача́ти[втрача́ти], тра́тити, позбува́тися, збува́тися, лиша́тися, стра́чувати, губи́ти, теря́ти, затрача́ти, затра́чувати, прога́ювати. Коли чого в руках не маєш, То не хвалися, що твоє; Що буде, ти того не знаєш, Утратиш, може, і своє (І. Котляревський); Це були професіонали військової справи, і вони не втратили жодного чоловіка за час свого відступу (Ю. Яновський); Він вже давно згубив свій спокій (Б. Грінченко); Блукати по наймах - це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров’я... (А. Головко); І холоне серце в грудях, Мов воно всю кров стеряло (Леся Українка); Є такі люди, що і до смерті не теряють краси (І. Нечуй-Левицький); Як перевозився до Борщева, то і ті листи затратив (В. Стефаник).