тереновий 2 значення

-1-
прикметник
(від: те́рен)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний терено́вий терено́ва терено́ве терено́ві
родовий терено́вого терено́вої терено́вого терено́вих
давальний терено́вому терено́вій терено́вому терено́вим
знахідний терено́вий, терено́вого терено́ву терено́ве терено́ві, терено́вих
орудний терено́вим терено́вою терено́вим терено́вими
місцевий на/у терено́вому, терено́вім на/у терено́вій на/у терено́вому, терено́вім на/у терено́вих
-2-
прикметник
(від: тере́н)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний терено́вий терено́ва терено́ве терено́ві
родовий терено́вого терено́вої терено́вого терено́вих
давальний терено́вому терено́вій терено́вому терено́вим
знахідний терено́вий, терено́вого терено́ву терено́ве терено́ві, терено́вих
орудний терено́вим терено́вою терено́вим терено́вими
місцевий на/у терено́вому, терено́вім на/у терено́вій на/у терено́вому, терено́вім на/у терено́вих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний терено́вий терено́ва терено́ве терено́ві
родовий терено́вого терено́вої терено́вого терено́вих
давальний терено́вому терено́вій терено́вому терено́вим
знахідний терено́вий, терено́вого терено́ву терено́ве терено́ві, терено́вих
орудний терено́вим терено́вою терено́вим терено́вими
місцевий на/у терено́вому, терено́вім на/у терено́вій на/у терено́вому, терено́вім на/у терено́вих