-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний теплі́нь  
родовий теплі́ні  
давальний теплі́ні  
знахідний теплі́нь  
орудний теплі́нню  
місцевий на/у теплі́ні  
кличний теплі́не*  

Словник синонімів

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм.,ЖА́ЛУВАННЯ розм.Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала [Ліда] доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих - до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім’ї (Б. Грінченко).
ТЕПЛО́ (нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось), ТЕПЛОТА́, ТЕПЛІ́НЬрозм., ТЕ́ПЛІСТЬрозм., ЛІ́ТЕПЛОрозм.Держи голову в холоді, а ноги в теплі - будеш жить вік на землі (прислів’я); Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (І. Ле); Теплінь вагона поступово розморювала мисливців (О. Сизоненко); Голубоюповінню Дніпра, сяючи зарошеним намистом, з луговими пахощами трав літепло іде у рідне місто (Д. Луценко).
ТЕПЛО́ (тепла погода), ТЕПЛІ́НЬрозм., ТЕПЛИНА́діал.Дітвора раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув’язнення (О. Довженко); За вікном цвіли садки. Надворі стояла теплінь (І. Цюпа); Ще скрізь сніг біліє, а весняна теплина вже орудує (Марко Вовчок).