тезувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тезува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | тезу́ймо | |
2 особа | тезу́й | тезу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тезува́тиму | тезува́тимемо, тезува́тимем |
2 особа | тезува́тимеш | тезува́тимете |
3 особа | тезува́тиме | тезува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | тезу́ю | тезу́ємо, тезу́єм |
2 особа | тезу́єш | тезу́єте |
3 особа | тезу́є | тезу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
тезу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | тезува́в | тезува́ли |
жін. р. | тезува́ла | |
сер. р. | тезува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
тезо́ваний | ||
Безособова форма | ||
тезо́вано | ||
Дієприслівник | ||
тезува́вши |