-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тверді́шати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа тверді́шатиме тверді́шатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа тверді́шає тверді́шають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тверді́шаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тверді́шав тверді́шали
жін. р. тверді́шала
сер. р. тверді́шало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тверді́шавши*

Словник синонімів

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИрозм., ШКАРУ́БНУТИрозм. (покриватися корою зверху); КАМ’ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). - Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). - Пор. гу́снути.