-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тверді́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | тверді́тиме | тверді́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | тверді́є | тверді́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
тверді́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | тверді́в | тверді́ли |
жін. р. | тверді́ла |
сер. р. | тверді́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
тверді́вши* |
Словник синонімів
ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В’Я́ЗНУТИ (ставати в’язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози - братися згустком); ЗСІДА́ТИСЯ (про молоко, кров тощо - утворювати згустки); ВУ́РДИТИСЯ, ЗВУ́РДЖУВАТИСЯ (перев. про підкисле молоко при кипінні). - Док.: згу́снути, згу́скнути розм. згусти́тися, загу́снути, загу́скнути розм. засти́гнути, засти́гти, запекти́ся, спекти́ся, скипі́тися, згорну́тися, зсі́стися, зву́рдитися. Молоко в путині жовкне і гусне (М. Коцюбинський); Навколо нього все більше густіла синь, і нарешті темінь поглинула неясний високий контур (М. Стельмах); Над водою згущалася імла (П. Воронько); Стояла літня суша.. Чорний мул коло валів і подекуди берегом загус, затужавів (І. Нечуй-Левицький); В доспілому [кавуні] сік ніби густішає, а згуснувши - стає солодший (Т. Масенко); - В’язне [розплав]? - Та от застигає швидко... (з газети); На потилиці волосся пасьомцями позлипалося і на них кров запеклася (Григорій Тютюнник); В маляти скипілася кров біля губ (І. Нехода); Каша у їх [них] була щоразу хороша, - ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось (Ганна Барвінок). - Пор. тверді́ти.
ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ’ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). - Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). - Пор. гу́снути.