-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тверди́й тверда́ тверде́ тверді́
родовий твердо́го твердо́ї твердо́го тверди́х
давальний твердо́му тверді́й твердо́му тверди́м
знахідний тверди́й, твердо́го тверду́ тверде́ тверді́, тверди́х
орудний тверди́м твердо́ю тверди́м тверди́ми
місцевий на/у твердо́му, тверді́м на/у тверді́й на/у твердо́му, тверді́м на/у тверди́х

Словник синонімів

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).
ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙкнижн.,КОНСТА́НТНИЙкнижн.; ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ[НЕЗЛО́МНИЙ] (який твердо встановився); ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (завжди той самий); НАСКРІЗНИЙ (який зберігається від початку до кінця чогось); НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває при комусь, чомусь). Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Яновський); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю (О. Гончар); Слід пам’ятати, що все ж в людській натурі є якийсь такий "незмінний фонд", що як він щезне, то зникне й саме розуміння про людину, як про певний біологічний тип (Леся Українка); Сів на коня, в якого, мов граніт, Була тривка і дужа міць копит (переклад М. Бажана); Стабільні ціни; Штучне перетворення динамічного в житті на константне в мистецтві виявляється в тому, що художній образ відтворює типові для задуму митця предмети і явища дійсності (з журналу); [Дудар:] Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко); Так по частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим і єдиним непохитним посібником для навігаторів і для географічного вивчення Аральського моря (З. Тулуб); Життя попівське так ув’язнене в одвічні рами, так опреділене на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Г. Хоткевич); [Прісцілла:] Не може зламати людська воля те, що Бог створив незламним (Леся Українка); Вона вгляділа незвичайні рум’янці на їх щоках і прикмітила, що в їх мова мовиться не якась звичайна, щоденна, а ходиться їм про щось інше (І. Нечуй-Левицький); В аудиторії почало розвиднятися, потроху світлішати, обличчя проступили зі звичними своїми рисами та рум’янцями (Є. Гуцало); Тему ..співдружності митців Рильський зробив наскрізною в своїй творчості (Ю. Мартич); Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко); Вона [сопілка] - нерозлучна супутниця вівчарів і пастушків (збірник "Бойківщина").
РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙзаст.Я переконував свого хазяїна таким рішучим тоном, що він, врешті, засміявся, не розуміючи мене, але бійки не продовжував (Ю. Яновський); Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітею: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Я. Гримайло); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде); - Брешеш! - сказав беззаперечним тоном баришник (А. Шиян); Ультимативні вимоги; Така сміливість трохи стурбувала стару Каралаєву. Вона почула не м’який, а вже інший, наважливий, твердий тон в його словах (І. Нечуй-Левицький).
СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ], ТВЕРДОКАМ’ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Йдіал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). - Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди - квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали [гестапівці], то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив [Святослав] таким, як батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). - Пор. 1. наполе́гливий.
СУВО́РИЙ (зовнішність або поведінка якого свідчить про непохитну вдачу, позбавлену поблажливості, м’якості), ТВЕРДИ́Й, СТРО́ГИЙрідше,ШТИ́ВНИЙдіал.Юріштан завше був суворий, мовчазний (Г. Хоткевич); Твердий, як криця, Євдоким розплакався над батьком, мов дитина (І. Цюпа); Іван Гурович хоч з виду був строгий, небалакучий, а проте, як знав Колодуб, душа в нього товариська (Ю. Бедзик); Ходила [Оріховська] поміж учениць штивна, замкнута в собі (Ірина Вільде).
СУВО́РИЙ (про голос, погляд і т. ін. - у якому не відчувається м’якості, лагідності), ТВЕРДИ́Й, СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, СТРО́ГИЙрідше; ВАЖКИ́Й (про погляд). Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Він усе ще не відривав пильного, майже суворого погляду від рудого, що розігрував блазня (Є. Гуцало); Мати знала той твердий голос своєї дочки і трохи стривожилась (І. Нечуй-Левицький); О, Львове, обитель лева! Пророком народ твій був, Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта); - Ти хто будеш? - наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. - Бідняк я (М. Стельмах).
ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Йрозм., ШТИ́ВНИЙдіал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ[ЗАТВЕ́РДЛИЙ], ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ’ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди, бруньки тощо - налитий соками). Обережно вліз [Тарас] до печери. У повній темряві відчув: земля тверда тут, як на подвір’ї (Вас. Шевчук); Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі (з газети); Штивна була у нього шия (О. Кобилянська); А земля суха, затверділа, так і всмоктує кожну краплину (О. Донченко); В затверділім снігу Санки, мов гадюка, шипіли (І. Франко); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Ю. Смолич); Дерев’янисті плоди; В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують по дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах); Пахучі, тужаві Наші яблука й груші - найкращі сорти! (П. Дорошко).
ЧІТКИ́Й (виразно окреслений; про почерк, шрифт тощо - зручний для читання), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ (про почерк, шрифт тощо); ТВЕРДИ́Й (різко окреслений). На долівку впала чітка тінь віконної рами (А. Шиян); Він сів до стола, вийняв аркуш чистого паперу і вивів своїм дрібним, але чітким почерком: "Добра Варваро Миколаївно!" (З. Тулуб); Виразні обриси довколишніх предметів розплилися в темряві (І. Франко); Написи розтікались по дверях - короткі, але виразні (О. Ільченко); Над нашими головами, проти синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи, поламані косогори з твердим верхнім обідком (І. Нечуй-Левицький).
ЧІТКИ́Й (про кроки, рухи тощо), ТВЕРДИ́Й, КАРБО́ВАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ, КО́ВАНИЙрозм., ВИРА́ЗНИЙрідше.-Підійди! - Зв’язковий підійшов чітким кроком (Ю. Яновський); - Прощавайте, мамо! - раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами(Леся Українка); Карбованим кроком юнаки входили до міста (І. Багмут); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра); Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Собко); Встав [Антін] знову з крісла і заходив по хаті важким, виразним кроком (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

ТВЕРДИЙ М’ЯКИЙ
1. Який з труднощами піддається стисканню, давленню, обробці. Який легко піддається обробці, стисканню, давленню, обробці.
Твердий, а, е ~  м’який, а, е булка, волосся, ґрунт, земля, крісло, олівець, поверхня, подушка, постіль, сидіння, сніг, тканина, хліб, яблуко. Бути, виглядати, робитися, ставати твердимм’яким. Вельми, досить, надмірно, надто, цілком твердийм’який.
2. У перен. знач.: Непорушний, стійкий, непохитний, із стійким характером. Нестрогий, позбавлений різкості, грубості, поблажливий, лагідний, ніжний.
Твердий, а, е ~  м’який, а, е вирок, воля, голос, дівчина, докір, наказ, покарання, серце, ставлення, усмішка, характер. Твердім’які докори, очі, принципи, переконання. Бути, вирости, ставати твердимм’яким. Вельми, досить, дуже твердийм’який.
На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується - і твердого і м’якого. Де м’яко стелять, там твердо спати (Народні прислів’я).
Твердість ~м’якість, твердо ~м’яко, суворий ~м’який

Словник фразеологізмів

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні [молоді люди] здебільшого не мають (З газети).

розкуси́ти [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. [С-р:] Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. [С-д:] А може й справді перекусим: Твердий оріх [горіх] ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

розкуси́ти [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. [С-р:] Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. [С-д:] А може й справді перекусим: Твердий оріх [горіх] ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

тверда́ рука́. 1. у кого. Хто-небудь має вольовий, сильний характер. — Кошовим настановити Захара Олексійовича… Він добрий і простий, але рука в нього тверда… Таким має бути кошовий (С. Добровольський).

2. Вольова, сильна людина. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих,— і дождалась (Т. Шевченко); — Мені потрібна тверда рука,— сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге (П. Загребельний); // Владно, рішуче (про вплив і т. ін. вольової, сильної людини, людей). Але ти директор, адміністратор. Ти повинен твердою рукою, коли бачиш неподобство, викорінювати його. І не тільки викорінювати, але й виправляти (Ю. Збанацький). залі́зна рука́. Видать, що правду каже цей єзуїт: не вирватися йому [Тарасові] із їхніх залізних рук! (Василь Шевчук); Ще вдавалося залізною рукою у замшевій рукавиці приборкувати локальні смерчі типу “компетентність”, “мікроклімат”, “прогнозування” й тому подібні інтелігентські витребеньки (А. Крижанівський).

тверди́й (міцни́й) горі́шок. 1. Людина зі складним характером. — Ця дівчина — твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк); Як свідчить досвід, тверді горішки завжди таять найбільші злочини (Василь Шевчук).

2. Складний, важкий (для вивчення, виготовлення і т. ін.) — Солдатська наука — горішок дуже міцний (І. Стаднюк); Кількапудова деталь плавучого крана для багатьох токарів виявилася “міцним горішком” (З газети).

3. Складно, важко здійснити. — Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок (Переклад С. Масляка);

тверди́й на сло́во. Який не порушує, дотримується своїх обіцянок. Василь Семенович — чоловік твердий на слово (Панас Мирний).