-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив тараба́нитися, тараба́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тараба́ньмося, тараба́ньмось
2 особа тараба́нься тараба́ньтеся, тараба́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тараба́нитимуся, тараба́нитимусь тараба́нитимемося, тараба́нитимемось, тараба́нитимемся
2 особа тараба́нитимешся тараба́нитиметеся, тараба́нитиметесь
3 особа тараба́нитиметься тараба́нитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тараба́нюся, тараба́нюсь тараба́нимося, тараба́нимось, тараба́нимся
2 особа тараба́нишся тараба́нитеся, тараба́нитесь
3 особа тараба́ниться тараба́няться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тараба́нячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тараба́нився, тараба́нивсь тараба́нилися, тараба́нились
жін. р. тараба́нилася, тараба́нилась
сер. р. тараба́нилося, тараба́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тараба́нившись

Словник синонімів

ІТИ́[ЙТИ] (роблячи кроки, пересуватися в просторі),ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИрозм.,ТО́ПАТИрозм.,ТУПЦЮВА́ТИрозм.,ТУ́ПЦЯТИрозм.,ТУ́ПАТИрозм.,ГРЯСТИ́уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯрозм.,ПОСТУПА́ТИзаст.; КРОКУВА́ТИ, МАРШИРУВА́ТИ[МАРШУВА́ТИ]розм. (перев. широким, розміреним кроком); ВИСТУПА́ТИ (поважно, з гідністю); ПЛИВТИ́[ПЛИ́СТИ], ПЛИ́НУТИ (плавно або суцільною масою); БРА́ТИСЯрозм. (перев. через силу); МАХА́ТИрозм.,ШУРУВА́ТИрозм. (перев. у наказ. способі - швидко, енергійно); ЧИМЧИКУВА́ТИрозм. (часто ступаючи); РУБА́ТИрозм. (енергійно, ступаючи твердо, чітко); ТЕЛІПА́ТИСЯрозм.,ТЕЛЮ́ЩИТИСЯрозм.,ТАСКА́ТИСЯрозм. (далеко або неохоче); ПЕ́РТИфам.,ПЕ́РТИСЯфам.,ТАРАБА́НИТИСЯфам. (на велику відстань). Вона йшла день, ішла два і не бачила ні одного села, ні одного хутора (І. Нечуй-Левицький); Простували [люди] дорогою, потім звернули в занесений і неходжений степ (В. Барка); Дівчата купками прямували вулицею (М. Коцюбинський); Поруч коня ступав босий хлопчак (П. Козланюк); Сахно з якимсь моторошним почуттяммандрувала через анфіладу порожніх покоїв (Ю. Смолич); - Хто йде?.. А - ти? Утік? Ну, топай же в яр. Наші там (А. Головко); Голова ставить прапор біля хвіртки і по-качачому тупцює до хати (В. Яворівський); Батько бадьоро тупав по сходах (Л. Смілянський); Мезентій наперед Тирренський Пред страшним воїнством гряде (І. Котляревський); Окине [Пилип] оком через плече - поступаються слідом ще чотирнадцять косарів (з газети); За возиком поступав, пхаючи його наперед себе, молодий парубчак (І. Франко); Надя швидко крокує попереду (І. Рябокляч); Я живу на околиці міста і до центру люблю марширувати пішки (О. Ковінька); Йдуть ковалівці на роботув поле. Одні виступають поважно і не швидкуються, інші поспішають (В. Кучер); Юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко); Не йде [Андрій] уже, а плине - Згорда стрельне з-під брови (Д. Білоус); Чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір слідком беруться (Марко Вовчок); Василино, а ти що дома? Ти не знаєш, що в мене робота? Махай на лан (Лесь Мартович); Не встиг скинути комбінезон, як його покликали: - Студент, шуруй до механіка! (М. Зарудний); Ясь тим часомчимчикувавтолокою, поки не сховався у сутінках (Р. Іванчук); - Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва? (В. Кучер); - Піти б до Петра та до Якима, - подумав він. - Так же не близький світ: треба аж на Побиванку теліпатись... (Панас Мирний); Або з чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку і телющитися за сотні верст від одного житла до другого, щоб описати життя.. тубільців (М. Стельмах); А козаки роздирають його на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й непогоду чортзна-де (З. Тулуб); [Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне - такий світ перло проти ночі (С. Васильченко); - Чого тобі тарабанитись до тієї розхристаної оселі аж на край села? (М. Стельмах). - Пор. 1. брести́, 1. дріботі́ти, 1. перехо́дити.