-1-
дієслово недоконаного виду
(говорити так)

Словник відмінків

Інфінітив та́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   та́каймо
2 особа та́кай та́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа та́катиму та́катимемо, та́катимем
2 особа та́катимеш та́катимете
3 особа та́катиме та́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа та́каю та́каємо, та́каєм
2 особа та́каєш та́каєте
3 особа та́кає та́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
та́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. та́кав та́кали
жін. р. та́кала
сер. р. та́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
та́кавши

Словник антонімів

СТВЕРДЖУВАТИ ЗАПЕРЕЧУВАТИ
Упевнено висловлювати щонн., переконувати, запевняти в чомусь, такати, підтакувати, (кивати ствердно головою) схвалювати. Не погоджуватися з ким-, чимнн., нікати, анікати, спростовувати, відкидати (щось, якесь твердження), відгетькувати.
Стверджуватизаперечувати вину когонн., значення чогонн., музику чиюнн., мистецтво чиєнн., напрямок чогонн., необхідність чогонн., право когонн., приналежність до кого-, чогонн., теорію чогонн., факт, філософію. Виявляти бажання, бажати, мати мету, мати бажання, прагнути, рішити, хотіти стверджуватизаперечувати щонн. Безапеляційно, ввічливо, голосно, гостро, грубо, несподівано, обережно, офіційно, палко, пристрасно, раптово, різко, рішуче, часто стверджуватизаперечувати.
Господар посміхався, не стверджуючи і не заперечуючи (Ю. Яновський). Преображенський знав про себе думку Синявіна... І заперечував перебільшення старого...- Спишіть, ну, скажемо... на транспортні витрати.- Звичайно, Олександре Даниловичу,- охоче згоджувався (І. Ле).
Ствердження ~заперечення, стверджувальний ~заперечливий, ствердний ~заперечний, стверджуваність ~заперечення Схвалювати ~заперечувати; такати //підтакувати ~нікати //анікати Пор. ще: ДОВОДИТИ ~ СПРОСТОВУВАТИ
-2-
дієслово недоконаного виду
(про механізми) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив та́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   та́каймо
2 особа та́кай та́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа та́катиму та́катимемо, та́катимем
2 особа та́катимеш та́катимете
3 особа та́катиме та́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа та́каю та́каємо, та́каєм
2 особа та́каєш та́каєте
3 особа та́кає та́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
та́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. та́кав та́кали
жін. р. та́кала
сер. р. та́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
та́кавши

Словник антонімів

СТВЕРДЖУВАТИ ЗАПЕРЕЧУВАТИ
Упевнено висловлювати щонн., переконувати, запевняти в чомусь, такати, підтакувати, (кивати ствердно головою) схвалювати. Не погоджуватися з ким-, чимнн., нікати, анікати, спростовувати, відкидати (щось, якесь твердження), відгетькувати.
Стверджуватизаперечувати вину когонн., значення чогонн., музику чиюнн., мистецтво чиєнн., напрямок чогонн., необхідність чогонн., право когонн., приналежність до кого-, чогонн., теорію чогонн., факт, філософію. Виявляти бажання, бажати, мати мету, мати бажання, прагнути, рішити, хотіти стверджуватизаперечувати щонн. Безапеляційно, ввічливо, голосно, гостро, грубо, несподівано, обережно, офіційно, палко, пристрасно, раптово, різко, рішуче, часто стверджуватизаперечувати.
Господар посміхався, не стверджуючи і не заперечуючи (Ю. Яновський). Преображенський знав про себе думку Синявіна... І заперечував перебільшення старого...- Спишіть, ну, скажемо... на транспортні витрати.- Звичайно, Олександре Даниловичу,- охоче згоджувався (І. Ле).
Ствердження ~заперечення, стверджувальний ~заперечливий, ствердний ~заперечний, стверджуваність ~заперечення Схвалювати ~заперечувати; такати //підтакувати ~нікати //анікати Пор. ще: ДОВОДИТИ ~ СПРОСТОВУВАТИ

Словник відмінків

Інфінітив та́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа та́катиме та́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа та́кає та́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
та́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. та́кав та́кали
жін. р. та́кала
сер. р. та́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
та́кавши*

Словник синонімів

СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИрозм.,СМАЛИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИпідсил. розм., ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ДОВБА́ТИпідсил. розм.,ДОВБТИ́підсил. розм. (уперто й методично - перев. з гармат); СТРОЧИ́ТИ, ТАТА́КАТИрозм., ТА́КАТИрозм., ТАТА́ХКАТИрозм. (з кулемета, автомата); СТУ́КАТИ (неголосно, на відстані); СТУГОНІ́ТИ (безперервно і сильно); ПОСИЛА́ТИ (із сл. куля, снаряд і т. ін.). - Док.: ви́стрелити, стре́льнути[стрі́льну́ти], уда́рити[вда́рити], ви́палити, лу́пнути, чесну́ти, чесону́ти, вгати́ти, довбну́ти, довбону́ти, пальну́ти, палахнутирозм.прострочи́ти, тата́кнути, тата́хнути, сту́кнути, посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); - Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); [Кряж:] То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і - по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); - Як почнуть артпідготовку - кожна батарея знає, по якому [доту] їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). - Пор. 2. ба́хнути.
ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ[ЦОКОТІ́ТИ]підсил., ЦО́РКАТИдіал., ЦОРКОТА́ТИ[ЦОРКОТІ́ТИ]підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИрозм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ[ТИ́КАТИ]розм., ТА́КАТИрозм., ТІКТА́КАТИрозм., ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти[процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).