сімянистий 2 значення
-1-
прикметник
(який має багато насіння)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сім’яни́стий | сім’яни́ста | сім’яни́сте | сім’яни́сті |
родовий | сім’яни́стого | сім’яни́стої | сім’яни́стого | сім’яни́стих |
давальний | сім’яни́стому | сім’яни́стій | сім’яни́стому | сім’яни́стим |
знахідний | сім’яни́стий | сім’яни́сту | сім’яни́сте | сім’яни́сті |
орудний | сім’яни́стим | сім’яни́стою | сім’яни́стим | сім’яни́стими |
місцевий | на/у сім’яни́стому, сім’яни́стім | на/у сім’яни́стій | на/у сім’яни́стому, сім’яни́стім | на/у сім’яни́стих |
-2-
прикметник
(який має велику сім’ю) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сім’яни́стий | сім’яни́ста | сім’яни́сте | сім’яни́сті |
родовий | сім’яни́стого | сім’яни́стої | сім’яни́стого | сім’яни́стих |
давальний | сім’яни́стому | сім’яни́стій | сім’яни́стому | сім’яни́стим |
знахідний | сім’яни́стий | сім’яни́сту | сім’яни́сте | сім’яни́сті |
орудний | сім’яни́стим | сім’яни́стою | сім’яни́стим | сім’яни́стими |
місцевий | на/у сім’яни́стому, сім’яни́стім | на/у сім’яни́стій | на/у сім’яни́стому, сім’яни́стім | на/у сім’яни́стих |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сім’яни́стий | сім’яни́ста | сім’яни́сте | сім’яни́сті |
родовий | сім’яни́стого | сім’яни́стої | сім’яни́стого | сім’яни́стих |
давальний | сім’яни́стому | сім’яни́стій | сім’яни́стому | сім’яни́стим |
знахідний | сім’яни́стий | сім’яни́сту | сім’яни́сте | сім’яни́сті |
орудний | сім’яни́стим | сім’яни́стою | сім’яни́стим | сім’яни́стими |
місцевий | на/у сім’яни́стому, сім’яни́стім | на/у сім’яни́стій | на/у сім’яни́стому, сім’яни́стім | на/у сім’яни́стих |