скалічитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | скалі́читися, скалі́читись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | скалі́чмося, скалі́чмось | |
2 особа | скалі́чся | скалі́чтеся, скалі́чтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | скалі́чуся, скалі́чусь | скалі́чимося, скалі́чимось, скалі́чимся |
2 особа | скалі́чишся | скалі́читеся, скалі́читесь |
3 особа | скалі́читься | скалі́чаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | скалі́чився, скалі́чивсь | скалі́чилися, скалі́чились |
жін.р. | скалі́чилася, скалі́чилась | |
сер.р. | скалі́чилося, скалі́чилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
скалі́чившись |