-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив скалі́читися, скалі́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   скалі́чмося, скалі́чмось
2 особа скалі́чся скалі́чтеся, скалі́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа скалі́чуся, скалі́чусь скалі́чимося, скалі́чимось, скалі́чимся
2 особа скалі́чишся скалі́читеся, скалі́читесь
3 особа скалі́читься скалі́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. скалі́чився, скалі́чивсь скалі́чилися, скалі́чились
жін.р. скалі́чилася, скалі́чилась
сер.р. скалі́чилося, скалі́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
скалі́чившись

Словник синонімів

СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИрозм., УКАЛІЧІ́ТИ[ВКАЛІЧІ́ТИ]діал. - Недок.: калі́читися. - Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); [Гапка:] Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).