-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | сестри́ниця | сестри́ниці |
родовий | сестри́ниці | сестри́ниць |
давальний | сестри́ниці | сестри́ницям |
знахідний | сестри́ницю | сестри́ниць |
орудний | сестри́ницею | сестри́ницями |
місцевий | на/у сестри́ниці | на/у сестри́ницях |
кличний | сестри́нице | сестри́ниці |
Словник синонімів
ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ [СЕСТРЕ́НИЦЯ] [СЕСТРІ́НИЦЯ] діал., СЕСТРІ́НКА діал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯ діал. (дочка брата). Ні, не для жіночих рук робота на металургійному, знов перестерігає племінницю дядько Ягор (О. Гончар); Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); -Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Панас Мирний); Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка, Дві хороші сестрениці, Мов ті ангели, при ньому (переклад Лесі Українки); - Ідіть же собі нарвати яблук.., - закінчив вуйко розмову з сестрінками (О. Маковей).