-1-
іменник жіночого роду, істота
(дочка сестри) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сестри́ниця сестри́ниці
родовий сестри́ниці сестри́ниць
давальний сестри́ниці сестри́ницям
знахідний сестри́ницю сестри́ниць
орудний сестри́ницею сестри́ницями
місцевий на/у сестри́ниці на/у сестри́ницях
кличний сестри́нице сестри́ниці

Словник синонімів

ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ[СЕСТРЕ́НИЦЯ][СЕСТРІ́НИЦЯ]діал.,СЕСТРІ́НКАдіал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯдіал. (дочка брата). Ні, не для жіночих рук робота на металургійному, знов перестерігає племінницю дядько Ягор (О. Гончар); Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); -Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Панас Мирний); Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка, Дві хороші сестрениці, Мов ті ангели, при ньому (переклад Лесі Українки); - Ідіть же собі нарвати яблук.., - закінчив вуйко розмову з сестрінками (О. Маковей).